На початку XX століття у великих канадських містах влаштовували показові польоти перед публікою на літальних апаратах. Розвиток авіаційної промисловості був надзвичайно важливим кроком та потребував неабияких людських ресурсів. Раніше побачити пілотів на висоті пташиного польоту здавалося фантастикою. З плином часу поступово людство стало освоювати повітряний простір та використовувати ці навики в повсякденному житті. Далі на toronto-future.
Перше повітряне судно піднялося над Торонто в 1909 році, і це стало неабиякою сенсацією. Про подію із захопленням писали засоби масової інформації. 1910 року декілька відважних пілотів по черзі влаштовували шоу, в процесі якого демонстрували свої вміння, а трюки щоразу викликали схвальні оплески у глядачів.
Перші літальні апарати над Торонто
У 1909 році Чарльз Ф. Уіллард першим показав жителям Торонто чудеса повітроплавання. Сталося це на Scarboro Beach Park. За тогочасними мірками, Уіллард не був успішним пілотом, проте зумів здивувати місцеве населення. Він тричі піднімав у повітря аероплан фірми Curtiss, але щоразу здійснював посадку в незапланованому місці.
Влітку 1910 року в Монреалі організували перший канадський авіаційний захід. Очікуваної фінансової вигоди він не приніс, але викликав значний суспільний інтерес. Змагання та сольні виступи проводили вже популярні авіатори, які мали подібний досвід в інших країнах.
Після тижневого заходу в Монреалі подібне видовище влаштували в Торонто. Його організацією займалася Ontario Motor League. Перед публікою свої можливості демонстрували ті самі учасники на тих же аеропланах, що й в Монреалі. Для проведення заходу обрали ділянку, яка належала сім’ї Третевей. Це була діюча ферма, яка знаходилася неподалік Вестона.
Організаторам потрібно було ретельно підготуватися до події та продумати все до найменших дрібниць: очистити територію посеред горохового поля для злітно-посадкової смуги, підшукати місце для стоянки аеропланів, розмістити трибуну для 6 000 осіб та тимчасовий ресторан. Внесли корективи в роботі поїздів, щоб люди могли без проблем добратися до аеродрому, а майстри вчасно прибували ремонтувати повітряні судна. Власники автомобілів могли залишити їх на спеціально облаштованій автостоянці.
Перший авіаційний захід в Торонто: як все відбувалося
Серед найвідоміших учасників авіаційного з’їзду в Торонто були: Ральф Джонстон, Уолтер Брукінс, Дюваль Ла Чапель, Гарднер Хаббард, Кромвель Діксон та інші.
Найбільше публіка чекала виступу графа Жака де Лессепса. Він був сином видатного французького дипломата Фердинанда де Лессепса. За плечима пілота був успішний політ над протокою Ла-Манш на моноплані Le Scarabée. Цей літальний апарат сконструював французький авіатор та інженер Луї Блеріо. Крім того, Жак де Лессепс був першим пілотом, що прямо пролетів над Монреалем, тому на його появу на авіаційному зборі у Торонто чекали з нетерпінням. У місцевій пресі тільки й мови було про цього легендарного авіатора, тому більшість глядачів прийшли на власні очі переконатися у його майстерності.
Не обійшлося без сюрпризів, адже декілька аеропланів пошкодилися через транспортування потягом з міста Монреаль до Торонто. 8 липня 1910 року о 7:23 Жак де Лессепс першим піднявся в небо на літальному апараті авторства Блеріо. Протягом п’яти хвилин пілот тричі облетів поле, а потім успішно приземлився під овації публіки.
Протягом наступних днів авіатори один поперед одним демонстрували свої вміння. Найбільше людей збиралося у вечірній час, коли глядачі могли приєднатися до дійства після роботи. Видовище відвідали почесні гості: мер Торонто Джордж Гірі та лейтенант-губернатор Джон Моррісон Гібсон. Захід привернув увагу багатьох інженерів, які цікавилися авіаційною діяльністю і розуміли, що “залізні”птахи” будуть необхідними під час воєнних дій.
11 липня авіатор Ральф Джонстон скинув зі свого біплана несправжню “бомбу”. Це була пляшка, наповнена імбирним елем, яка при зіткненні з землею створила ефект реальної вибухівки. Цього ж дня Джонстон піднявся на висоту 900 футів. У відповідь де Лессепс зумів на своєму моноплані досягти висоти 1500 футів. Публіка це сприйняла як дружнє суперництво.
На цьому льотчики не зупинилися та намагалися по черзі приємно вразити глядачів цікавими трюками. Ральф Джонстон зумів протриматися в повітрі рекордні 18 хвилин, здійснюючи при цьому захопливі маневри. У всіх щоразу завмирало серце, адже невірний поворот міг коштувати життя пілоту. Він доволі впевнено себе почував та успішно завершив свій політ.
Про політ Джона Г. Стреттона
На жаль, не всі учасники могли себе проявити на хорошому рівні. Деяким просто не вистачило умінь та навиків, аби професійно продемонструвати свої знання на практиці. 12 липня Джон Г. Стреттон декілька разів безуспішно намагався піднятися в повітря на своєму літальному апараті. Як тільки йому це вдалося, майже відразу почалися проблеми з кермом. Пілот двічі зумів оминути зіткнення з деревом, проте на третій раз не справився.
Внаслідок аварії літак ледь не поділився на дві частини (найбільших руйнувань зазнали кермо та крило), а сам авіатор чудом залишився живим. Він застряг на сосні на висоті 20 футів над землею і дуже перелякався. Врешті, тогочасні видання писали, що вже ввечері Джон Г. Стреттон ходив вулицями Торонто. Це не перший такий випадок для пілота. Подібне з ним траплялося раніше у Франції та США.
Жак де Лессепс та його авіаційні подвиги
Найбільше запам’яталися глядачам події 13 липня, коли граф де Лессепс підняв свій моноплан на висоту 3000 футів і зробив три кола над фермою Третевей. Потім він полетів у південно-східному напрямку до центру Торонто і кружляв біля озера. Згодом знову змінив свій курс і дістався Spadina Avenue. Лише після цих маневрів пілот розвернувся у бік аеродрому і повернувся сюди біля 20:30. Публіка занепокоїлася, адже сутінки перешкоджали успішній посадці. Для орієнтиру механіки підпалили бензин у металевій бочці, що й допомогло швидко приземлитися під загальні оплески. Друзі відразу підняли де Лессепса і під схвальні вигуки почали підкидати догори.
Журналісти видань Globe, Telegram та Star детально описували цей політ. Глядачі довгий час обговорювали успіх пілота. Мало того, усі трамваї зупинилися, а пасажири з кондукторами повибігали подивитися на авіатора та його літак. Один із друзів де Лессепса, Уолтер Брукінс, наступного дня висловив свою думку з приводу побаченого. Він вважав, що його товариш вчинив правильно, хоча мав можливість приземлитися в іншому місці.
Власники ферми Третевей вручили де Лессепсу чек на суму 500 доларів. Таким вчинком вони висловили свою вдячність пілоту, який здійснив ризикований політ. Ця подія посіла почесне місце в авіаційній історії не лише Торонто, а й всієї Канади. Авіаційний збір тривав до 16 липня, але перевершити де Лессепса ніхто не зміг. Деякі видання сміливо називали його подвиг найбільшим видовищем XX століття в Торонто.
Жак де Лессепс довго залишався улюбленцем публіки. Його запросили в гості до родини президента Canadian Northern Railway Вільяма Маккензі. Наступного року Жак де Лессепс одружився з Грейс Маккензі, дочкою президента. В пресі писали, що пілот відмовився після весілля від авіаційної справи, проте пізніше повернувся до цієї сфери. У 1927 році він трагічно загинув в авіакатастрофі.
З цього часу стало зрозуміло, що потрібно максимально розвивати авіаційну сферу, бо вона відкриває багато можливостей. Авіаційний збір в Торонто обійшовся без серйозних аварій, проте польоти на літаках не були такими вже й безпечними. Того ж 1910 року у багатьох містах сталися трагічні події. Улюблена справа забрала життя у Ральфа Джонстона та Кромвеля Діксона.
