З перших днів заснування Торонто містяни мали змогу куштувати алкогольні напої. Через вільний доступ до випивки, торонтці часто зловживали пивом, віскі та іншими міцними напоями. Про появу першого алкоголю в Торонто та його особливості, читайте далі на toronto-future.com.
Перші виробники
У 1837 році Вільям Гудерхем заснував неподалік річки Дон першу в Торонто винокурню. Для вироблення вина чоловік використовував надлишки зерна. До цього Вільям разом зі своїм другом Джеймсом Вортсом стали засновниками млинарського бізнесу.
Гудерхем та Вортс почали активно продавати продукт «middlings» місцевим винокурням, які використовували його у виробництво віскі. До речі, віскі було найпопулярнішим алкогольним напоєм у той період.
На відміну від пива віскі більш стійке до зберігання, крім цього, у ньому вищий вміст алкоголю, ніж в інших напоях. Виготовляли його з легкодоступних інгредієнтів. Ціна була набагато дешевшою за імпортний алкоголь. Перша партія віскі Gooderham була виготовлена у 1837 році в Торонто.
У 1861 році компанія Gooderham & Worts побудувала одну з найсучасніших на той час винокурень у Канаді, яка виробляла понад 2 мільйони галонів віскі на рік. До 1877 року винокурня компанії Gooderham & Worts була визнана найбільшою у світі. Вона мала дуже великі потужності, які включали приватну пристань, зернові елеватори, бондарний цех, де виготовляли бочки.
Під час Першої світової війни винокурня не працювала. Після закінчення війни відновила виробництво. У 1923 році її викупив бізнесмен Гаррі Хетч. Через 4 роки він об’єднав Gooderham & Worts з Hiram Walker Ltd. Новостворена компанія продовжувала виготовляти алкоголь під брендом G&W.
У 1800 році торонтці вперше покуштували пиво. Саме тоді Роберт Гендерсон відкрив першу пивоварню. Найбільшу перевагу містяни та емігранти віддавали елю, портерам, які виготовляли невеликі місцеві підприємства: трактири, броварні.
Зі зростанням міста активно розвивалася пивоварна промисловість. Виробники почали удосконалювати технології пивоваріння. Поступово виробництво пива централізувалося у більших підприємствах таких як: Copland’s brewery, Toronto Brewing and Malting Co. Вони виробляли дедалі більші обсяги смачного, хмільного напою.
У 1820 році містер Колленд заснував пивоварню. У 1882 році її продали, далі комплекс модернізували, розширили. Він займав понад 5 акрів території, де працювало 50 осіб. До 1886 року завод виробляв понад 25 000 бочок елю, портеру на рік.
Великі проблеми
Через те, що алкоголь був у вільній доступності, люди ним зловживали. На фоні цього почали утворюватися спеціальні об’єднання, котрі допомагали долати містянам залежність. Вони на постійній основі проводили регулярні зустрічі, розробляли низку програм.
Протягом 19 століття організації заохочували людей вести здоровий спосіб життя. Крім цього, у цей період ввели «сухий закон» – заборону продажу алкоголю. Згодом наслідки руху за тверезість відчувалися дедалі сильніше. Об’єднання активно співпрацювали з міською владою. Яскравим прикладом впливу на людей був «сухий закон» введений в районі The Junction, Торонто. Тут забороняли продаж алкоголю у межах району з 1904 року по 1997 рік.
На початку 20 століття уряди провінцій запровадили безліч додаткових законів щодо заборони алкоголю. Острів Принца Едварда став першим, де у 1900 році застосували «сухий закон», який обмежував виробництво, продаж та споживання алкоголю.
Попри закон, люди виготовляли та споживали хмільні напої у власних домівках. У 1927 році «сухий закон» спричинив активний розвиток чорних ринків й призвів до того, що торонтська випивка легко потрапляла на чорні ринки США.
