П’ятниця, 24 Травня, 2024

Телефонізація в Торонто

Сучасним людям досить важко уявити своє життя без мобільного телефона. Всі звикли, що за допомогою мобільного пристрою можна телефонувати рідним в різні куточки світу, дивитися відео, та багато іншого. Проте, перші жителі Торонто не мали такої змоги, й телефон для них здавався чимось незвичайним, навіть страшним.

З плином часу, коли телефонізація прийшла до Торонто, люди зрозуміли, що телефон – це корисний пристрій. Про те, куди дзвонили містяни, якою була перша телефонна компанія, читайте далі на toronto-future.com.

Знайомство з телефонами

Надзвичайна подія для всього світу відбулася 10 березня 1876 року, коли Олександр Грем Белл зробив перший успішний телефонний дзвінок своєму помічнику Томасу Ватсону. Після цього телефонія почала активно розвиватися.

1 квітня 1879 року в Торонто була надрукована перша книга, в ній містилися списки людей, з якими можна було зв’язатися телефоном. Надрукувала її перша телефонна компанія міста – Telephone Despatch Company Limited. Список абонентів у книзі займав лише 4 сторінки. 

Відкриття компанії

У Торонто першу телефонну компанію Telephone Despatch Company заснували у 1878 році два брати, Ебнер Малголланд та Мелвін Роузбру. Останній став першим менеджером новоствореної компанії. Пізніше співпрацювати з братами почали Г’ю Нейлсон і Чарльз Поттер.

Штаб-квартира компанії та цілодобова телефонна станція була розташована на Кінг-стріт, 10. За словами історика Джона Рубертсона, раніше в цій будівлі розташовувалась компанія Thomas Haworth and Co, яка займалася торгівлею господарських товарів. У 1878 році власник Хоуорт пішов з життя, приміщення продали телефонній компанії Toronto Telephone Company Limited.

Весною 1879 року телефонна компанія протягнула в Торонто 40 миль дроту і поставила телефонні апарати в більшій частині міста. Досить непоганий успіх, якщо враховувати, що винахід Белла запатентували лише на 3 роки раніше.

До речі, Белл володів канадським патентом на телефон, який він частково передав у власність своєму батькові Олександру Беллу. Старший Белл разом зі своїм діловим партнером Томасом Гендерсоном здавав цей патент в оренду першій телефонній компанії.

Перші дзвінки торонтців

Здійснювати простий дзвінок за межами місцевої лінії було досить складно та трішки смішно за сучасними мірками. Прямого набору номера телефона не було. Користувачі повинні були телефонувати до центрального офісу компанії, говорити телефоністу з якою людиною вони бажають зв’язатися після чого певний час чекати, допоки з’єднають дроти.

На іншому кінці дроту лунав дзвінок, який повідомляв про вхідний дзвінок. Щоб підняти слухавку, користувач повинен натиснути на перемикач. Телефоніст сповіщав, коли можна починати розмову.

Під час розмови на боковій стороні пристрою загорялося червоне світло. Воно означало що лінія вже використовується. Тобто, всі розмови, які велися через телефон прослухували телефоністи. 

В телефонній станції на стіні висів плакат-інструкція, де були написані правила розмови телефоном.

  1. Говорити потрібно виразно та гучно.
  2. Телефон повинен добре прилягати до нижньої губи.
  3. Під час слухання співрозмовника потрібно було щільно притискати трубку до вуха.
  4. Особливо важливо було дати співрозмовнику достатньо часу, щоб піднести слухавку до вуха.
  5. Вести телефонну розмову можна було не більше 3 хвилин з ввічливості до інших користувачів.

Першим комерційним підприємством, яке придбало телефонний зв’язок був готель Queen на Фронт-стріт, попередник Royal York.

Першу приватну телефонну лінію компанія Telephone Despatch Company встановила в офісі Олівера Мовата, який був третім прем’єр-міністром Онтаріо. 

Telephone Despatch Company проіснувала лише два роки, потім її викупила Bell Telephone Company of Canada, попередниця сучасної Bell Canada, й розпочалась нова телефонна «ера» в місті.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.