Пороми в Торонто використовують для перевезення пасажирів та транспортних засобів між берегами. Місто за останні десятиліття стрімко змінювалося та розвивалося. Запроваджувалися новітні технології, одні інноваційні рішення приходили на зміну іншим. Відомий з часів едвардіанської епохи пором Trillium у різні часи переживав злети та падіння. Спочатку він успішно виконував свої функції, згодом про нього забули і планували знищити. Склалися такі обставини, що паром отримав ще один шанс і його реставрували. Легендарний Trillium знову спустили на воду. Більше на сайті toronto-future.
Trillium: перші роки роботи
Торонто розпоряджається п’ятьма поромами, які перевозять пасажирів чи вантажі з островів на материк: Sam McBride, Thomas Rennie, Wm. Inglis, Ongiara та Trillium. Останній – найважчий, найстаріший та має цікаву історію.
Trillium побудували на металургійному заводі Polson Iron Works і назвали на честь рослини, яка пізніше стала офіційною квіткою-символом провінції Онтаріо. Вага порома становить близько 611 тонн. Великогабаритним судном (150 футів завдовжки та 45 футів завширшки) було б важко управляти, проте розробники потурбувалися, щоб такого дискомфорту не було. Журналісти видання Toronto Star писали, що пором настільки був зручним при маневруванні, що ним можна керувати мізинцем. Перше плавання він здійснив у 1910 році разом з іншими кораблями: Bluebel, Primrose та Mayflower. Жоден корабель не має такого насиченого подіями життя, як славнозвісний Trillium.
Цей пором єдиний на весь флот Торонто, що працює на паровій тязі та має бортові гребні колеса. Поромом на початку його існування розпоряджалася компанія Toronto Ferry Company. Згодом, у 1926 році, право на володіння судном Trillium перейшло владі міста. Поступово кораблі на паровій тязі ставали неактуальними. Така ж доля чекала і Trillium. Судно припинило свою роботу в 1956 році і з цього часу стояло біля фільтрувальної станції біля одного із островів Торонто.
Trillium отримав другий шанс
У 1963 році у газеті Toronto Star на одній зі сторінок розмістили інформацію, що Bluebell і Trillium хочуть викупити і перетворити їх на судна, що займаються перевезенням нечистот. Пором Bluebell пішов на дно під час пробного запливу. Щоб подібне не сталося з іншим кораблем, у 1973 році його вирішили якісно відремонтувати і знову спустити на воду для перевезення пасажирів та вантажів. Люди підтримали цю ініціативу, адже Trillium був достатньо комфортним кораблем та мав історичну цінність. Майже два десятиліття пором просто покривався іржею. Відсутність технічного обслуговування вплинули на зовнішній вигляд, а частина дерев’яних деталей просто стали непридатними.
У 1974 році розпочали реконструкцію, яка тривала два роки та потребувала чималих вкладень (близько 1 мільйона доларів). Після оновлення пором Trillium з оригінальним паровим двигуном відновив свою роботу. Він був популярним серед місцевих жителів, які постійно влаштовували тут вечірки та нічні джазові круїзи.
У 1981 році, через механічну несправність, судно вийшло з-під контролю та опинилося в зовсім іншій стороні. Пасажири перелякалися, коли пором стало трусити, пропало світло та посипалися іскри. На щастя, обійшлося без серйозних наслідків. Trillium вкотре відремонтували та повернули на воду.
Порому Trillium присвятили дві меморіальні дошки. Одна з них знаходиться у поромному терміналі. Її встановила організація зі збереження історико-культурної спадщини Торонто. У 1985 році за сприянням Історичної ради Торонто на самому кораблі з’явилася друга почесна дошка.
