Поява електроенергії — одне з головних наукових інновацій XVIII століття. Саме тоді мешканці Торонто вперше почали користуватися освітленням у своїх будинках та інших об’єктах інфраструктури. Для забезпечення всього населення електрикою було створено енергетичну мережу та компанії, які надавали послуги освітлення. Як вони з’явилися в Торонто і як розвивалася енергетична сфера протягом десятиліть далі на toronto-future.
Як вода стала джерелом електроенергії у Торонто?
Винахід американця Томаса Едісона назавжди змінив уявлення людей про життя та можливості науки. Він прославився на весь світ завдяки створенню ламп для освітлення, якими користуються мільйони людей. Його технологія отримання світла неодноразово вдосконалювалася, після чого у Канаді та інших країнах з’явилася нова галузь промисловості — електроенергія. Нею почали вперше користуватися Торонто з кінця 1880-х років.
У XVIII столітті інженери та науковці навчилися створювати різні джерела для виробництва енергетики. Наприклад, за ініціативою підприємця Денієела Джонкерса спеціально для цього на обриві Ніагарського водоспаду за 100 км від Торонто було створено одну з найпотужніших гідроелектростанцій у світі. Для забезпечення її ефективної роботи Якоб Шенкопф купив підприємство з виробництва водних установок. За допомогою цього обладнання потужні потоки води генерували електроенергію, яка почала надходити до міста.
Після встановлення комплексу технічного обладнання в 1895 році гідроелектростанція на Ніагарському водоспаді запрацювати на повну потужність. У день її відкриття після виступів прем’єр-міністр Вітні закликала натиснути на кнопку та урочисто запустити подачу електрики до Торонто. Для величезної кількості людей ввімкнули вогні, а на оглядовому майданчику з’явилися промені світла, які освітлювали воду.
Друге джерело світла: історія появи електричних станцій у Торонто
Окрім Томаса Едісона, Денієела Джонкерса, Якоба Шоллкопфа, значний внесок у розвиток сфери електроенергії зробив британський учений Майкл Фарадеєв. Він створив генератори, які виробляють електричний струм. Після успішного тестування у 80-х роках ними почали користуватись у Торонто. Все почалося з того, що уряд Торонто отримав дозвіл на створення своєї державної системи розподілу електроенергії. Потім по всьому місту розпочалося будівництво розподільних електричних станцій. Їх проектуванням займався інженер К.Х. Раст.
Також 1908 року жителі Торонто проголосували за створення муніципальної електроенергетичної компанії. Після цього протягом наступних 10 років кількість організацій, які надавали енергетичні послуги, постійно збільшувалася через значний приріст населення та забудову міста будинками, які потребували висвітлення.
У 1920 році муніципальна енергетична компанія Toronto Hydro об’єдналася з іншими такими ж компаніями, внаслідок чого сталося збільшення електричних лічильників у будинках на 95%.
У період війни попит споживання тимчасово знизився. Представники енергетичних компаній звернулися до клієнтів із закликами економити електроенергію та зменшили вуличне освітлення на 20 %, але через кілька років освітленням знову можна було користуватись у звичних умовах.
У 1945 – 1955 роках споживання електроенергії збільшилося на 75 %. Це було пов’язано зі значним збільшенням кількості емігрантів та післявоєнним бейбі-бумом.
Починаючи з 1960-х років у Торонто продовжився розвиток сфери електроенергії. Велика увага приділялася зручності розміщення електричних дротів. Для того, щоб можна було комфортно користуватися електрикою, електричні проводи вирішили розміщувати під землею, на дахах будинків та інших непомітних місцях.
У 1970-2000 роках співробітники енергетичних компаній почали пропонувати своїм клієнтам програми енергозбереження, нові пристрої для утеплення будинків, а також системи збору інформації про розподіл та споживання електроенергії в будинках.
