Торонто – місто хмарочосів та неперевершених архітектурних рішень. Поруч з багатоповерхівками та сучасними офісними будівлями гармонійно співіснують величні храми. Кожна духовна святиня має свою історію та запрошує вірян до молитви. Будівництво храмів почалося паралельно з розбудовою міста. Після пожежі не всі споруди вціліли, проте деякі овіяні тогочасною історією. Далі на toronto-future.
Після Другої світової війни велика частина українців лишили свої домівки та емігрували до Північної Америки. Частина з них оселилася в найбільшому канадському місті Торонто та створила 3 листопада 1956 року єпархію Української Греко-Католицької Церкви, яка входить до складу Вінніпезької митрополії.
Базиліка Святого Павла
Базиліка Святого Павла є найстарішим римо-католицьким храмом в Торонто. Знаходиться на вулиці Пауер-83 в старому житловому кварталі Корктаун, на схід від центру міста, біля перетину вулиць Королеви та Парламенту.
Раніше місто Йорк було частиною Кінгстонської єпархії. У 1822 році Сент-Пол був створений як перша римо-католицька парафія між Кінгстоном та Віндзором. Через два роки на цьому ж місці побудували першу церкву з червоної глини. Територію, яка знаходилася на схід від споруди, використовували як перше католицьке кладовище Торонто. Для дітей ірландських імігрантів при храмі існувала спеціальна школа.
У другій половині XIX століття чисельність парафії Святого Павла значно збільшилася. Виникає необхідність збільшити територію храму. У 1889 році за проектом архітектора Джозефа Коннеллі розпочато реконструкцію церкви в стилі італійського ренесансу. Храм набуває сучасного вигляду. У серпні 1999 року Папою Римським Іоанном Павлом ІІ надано церкві Святого Павла статусу Базиліки.
Базиліка Михайлівського собору
Собор Святого Михайла розташований на вулиці Бонд-65 в районі Садового округу. Духовну святиню будували за проектом архітектора Вільяма Томаса. Він також працював над створенням ще восьми храмів міста. Собор зводили в основному за кошти ірландських імігрантів, які проживали в цьому районі.
Спочатку споруда знаходилася подалі від центральної частини Торонто, але в процесі розбудови міста її географічне положення змістилося до центру. Собор є яскравим прикладом архітектури англійського готичного відродження і об’єднує найбільшу англомовну католицьку архієпархію.
Будівництво собору Святого Михайла розпочали в 1845 році. Місцеві жителі викопували фундамент вручну. 1848 року завершили зведення самої церкви, а в 1866 році освятили 79-метрову дзвіницю, яка видніється здалеку.
Михайлівський собор ніколи не стояв осторонь проблем, з якими стикалися мешканці і намагався всіляко сприяти їх вирішенню. Для прикладу, лікарня Святого Михайла з’явилася поруч завдячуючи сусідньому духівництву. Необхідність існування медичного закладу виникла через спалах дифтерії у 1892 році.
Зовнішній вигляд собору не зазнав особливих змін протягом десятиліть. В інтер’єрі переважають яскраві вітражі, які притаманні класичному готичному стилю.
29 вересня 2016 року собору Святого Михайла присвоїли статус Базиліки.
Собор Святого Джеймса
Собор Святого Джеймса є першою англіканською церквою Торонто. Розташований в історичному районі Святого Лаврентія, оточений садом XIX століття.
Історія церкви починається в далекому 1793 році, коли в невеликому містечку Йорк (колишня назва Торонто) відбулася перша англіканська служба. У 1807 році вирішують будувати дерев’яну церкву силами солдатів англійського гарнізону. Площа споруди не задовільняла потреб прихожан і потрібно було її розширити. 1818 року ідею втілюють в життя, а також будують дзвіницю. В такому вигляді церква проіснувала до 1833 року, поки її не знищила масова пожежа.
Після пожежі залишки будівлі вирішують знести, а на цьому ж місці побудувати сучасну кам’яну церкву в неокласичному стилі. 1834 року місто Йорк стає Торонто, а церква Святого Джеймса перейменовується в кафедральний собор.
Чергова пожежа 1849 року внесла свої корективи і стала поштовхом до початку нових будівельних робіт. 1853 року в Торонто з’являється новий готичний собор, який стає гордістю і окрасою всього міста. Пізніше собор розбудовували, вносили певні корективи, змінювалися декоративні елементи. Особливої величі надає високий стрункий шпиль, мармурові хори та прекрасні вітражі.
Церква Святої Трійці
Церкву Святої Трійці побудували 1847 року за проектом архітектора Генрі Боуєра Лейна. Знаходиться на Троїцькій площі. Більшість коштів на будівництво надійшло як пожертва від анонімного благодійника, проте місцеві жителі також задіяли свої внески, чим допомогли громадському проекту.
Землю під будівництво виділили ще 1845 року. Церква Святої Трійці стала четвертою англіканською духовною установою в Торонто. Висота собору прирівнюється до п’ятиповерхового будинку. Він не є надто великим, проте архітектурні рішення допомагають йому вирізнятися серед навколишніх будівель.
Стиль готичного відродження яскраво простежується в зовнішньому вигляді. Центральний вхід до собору прикрашають два високі шпилі та чарівні вітражі. Основою фундаменту та віконних ажурних деталей слугує вапняк. В процесі будівництва задіяли також цеглу, пісковик та дерево.
Готичні елементи присутні на даху, дверях, вікнах. Вітражі пропускають достатньо денного світла до церкви. Цікавим рішенням стало використання лінії різнокольорових щитів над головним входом в приміщення.
Розповідають, що більшу частину коштів (5 тисяч стерлінгів) на будівництво церкви Святої Трійці пожертвувала Мері Ламбарт Суейл. Спочатку вона не афішувала свого імені, проте згодом це не стало таємницею. Благодійниця просила, щоб храм завжди відкривав свої двері вірянам.
Церква знаходиться серед хмарочосів, важливих офісних центрів, готелів та навчальних закладів. Знаменитий торговий центр Eaton Center розташований зовсім поруч. Були часи, коли церкву могли знести, бо вона не вписувалася в плани розбудови сусіднього бізнес-центру. Активні парафіяни швидко згуртувалися та перешкодили такому розвитку подій.
Церква завжди приймає на служіння місцевих бездомних та нужденних. Вона настільки переймається долею таких людей, що поруч розміщена спеціальна табличка з іменами тих, які загинули на вулицях Торонто.
В церкві відчувається особлива енергетика, а чудова акустика сприяє тому, що тут проводять мистецькі заходи.
