Про музей Campbell House, що в центрі Торонто

Campbell House Museum – це найстаріший будинок, що залишився ще з часів, коли Торонто називали Йорком. Заклад побудували в 1822 році за допомогою Верховного судді Вільяма Кемпбелла та його дружини Ханни. Створили, так би мовити, спеціально для розваг містян, аби зробити Йорк більш чарівним. У цій статті поговоримо про те, як виникла ідея заснувати споруду, як музей перебував під загрозою знесення та чим будівля унікальна. Далі на toronto-future.

Ідея створення Будинку Кемпбелла

Ідея створити Campbell House спала на думку подружжю тоді, коли їхні діти виросли і стали турбуватися про себе самі. Вільяму та Ханні дуже не вистачало чогось цікавого та веселого в житті. Так і з’явився дім. У 1834 році Вільям Кемпбелл помер, і будинок офіційно передали його дружині Ханні. Вона проживала тут до самої своєї смерті ( до 1844 року). Потім майно та все, що в було в домі продали на аукціоні. Прибуток пішов її родині.

Історія перевезення музею

У 19 столітті Будинок Кемпбелла використовувався як приватна резиденція, а до 1900-х років тут розміщувався ряд підприємств: офіси та фабрики. Проте дім без належного догляду прийшов у занепад і зрештою його останні власники (компанія Hallmark Greeting Cards), загрожували знести споруду, щоб звільнити місце для більшого паркінгу. Цього разу будинок розваг врятувало Товариство адвокатів. У 1972 році учасники об’єднання перемістили будівлю з Аделаїда-стріт та Фредерік-стріт (початкове розташування) до Квін-енд-Університету, де музей стоїть уже дуже довго. Цей крок потребував допомоги Транзитної комісії Торонто, оскільки вантажівки технічного обслуговування допомогли перевезти 270-тонну конструкцію на північний захід на 1617 метрів (1 милю). Тоді цілі натовпи з благоговінням спостерігали за перевезенням споруди із закритих вулиць. Невдовзі будівлю відреставрували, включно з артефактами та меблями 19-го століття.

На 2024 музей належить і управляється містом Торонто, слугуючи музеєм, художньою галереєю, відкритим виставковим простором і клубом для членів Товариства адвокатів. У музеї також проводяться групові та освітні програми разом з екскурсіями. Грандіозний жест перенесення цього будинку, щоб зберегти його архітектуру 19-го століття, став важливим моментом для архітектури Торонто. Саме ця споруда задасть тон майбутнім історичним пам’яткам, коли їм загрожуватиме знесення. Вона надихатиме місцевих жителів Торонто рятувати кожну величну згадку, що пов’язана з історією міста, адже вони такі дорогоцінні.

Справді, протягом 1950-х і 1960-х років будинки 19-го століття зносили  швидкими темпами. У своїй книзі 1967 року «Торонто, не погане місто» архітектор Ерік Артур прогнозував навіть, що до 2000 року в місті може не залишитися жодної будівлі 19-го століття. Саме тому переміщення Будинку Кемпбелла стало справжнім видовищем.

Будинок Кемпбелла як зразок Палладіанської архітектури

Будинок є одним із небагатьох збережених зразків георгіанської архітектури, що залишилися в Торонто. Campbell House побудований у стилі, який був модним під час пізньої георгіанської епохи, відомої як Палладіанська архітектура. Цей стиль походив з Італії, тому базувався на елементах класичної грецької та римської архітектур. Ці напрямки вдало підкреслювали симетрію елементів (вікна, каміни, двері, тощо) і грандіозні пропорції для демонстрації багатства. Колони у вході також притаманні георгіанський епосі. Саме вони створюють ефектний та величний вигляд будинку. Це історичне місце пропонує відвідувачам зазирнути в минуле, демонструючи спосіб життя одного з видатних діячів Канади на початку 19 століття.

Інтер’єр першого поверху, на двох рівнях, створює відчуття драматизму. Праворуч від вестибюлю, обшитого темним деревом, є світла, позолочена французька приймальня,  де відпочивали гості. Темні дерев’яні балки бібліотеки та камін у куточку ліворуч створюють затишну атмосферу, що було доречно як для неформальних вечорів удома, так і для офіційних заходів. Чотири сходинки ведуть до великої їдальні з каміном, оточеним синьо-білою голландською плиткою. Раніше з глибокої веранди в задній частині будинку відкривався вид на чудову річку Спокан. Інші особливості включають лігво, оформлене в популярному близькосхідному стилі, добре сплановані службові зони та чотири спальні на верхньому поверсі.

Після смерті Грейс Кемпбелл у 1924 році Гелен Кемпбелл (дочка) передала будинок Історичному товариству штату Східний Вашингтон на згадку про свою матір. Сам Будинок Кемпбелла став громадським музеєм з історичними та художніми експонатами. Після відкриття нової будівлі музею в 1960 році на східній галявині Будинку Кемпбелл, споруда наче повернулася до своєї колишньої елегантності. З 1984 по 2001 рік офіційний проєкт реставрації вплинув на всі елементи комплексу Campbell House: конструкції, ландшафт, дизайн інтер’єру, технологічні системи та меблі. Тож на 2024 рік Campbell House працює як Будинок-музей, який інтерпретує життя на рубежі двадцятого століття.