Торонто є одним з найбільших міст Канади, куди щороку приїжджають сотні імігрантів та туристів з інших країн. Навкруги є хмарочоси, приватні будинки, музеї, культурні об’єкти та адміністративні центри. А от раніше на цій території були лише озера та незаселені ділянки землі. Докладніше про те, як Торонто стало великим мегаполісом далі на toronto-future.
Перші індіанські поселення
Вперше відомості про це місто з’явилися у XVII столітті. Тоді його територія ще не мала чітких кордонів. Згідно з архівними відомостями, вона була розташована біля озера Онтаріо. Поруч із ним протікала річка Дон. У ті часи там жили індіанські племена. Вони не мали певного місця проживання, тому постійно пересувалися на незаселених територіях. У 1788 році британці купили тут близько 1000 км² землі, а 9 липня 1793 року ця місцевість стала столицею британської колонії у північній Америці.
Місто Йорк
Після того як сюди почали приїжджати європейці, на території мегаполісу з’явилося перше місто Йорк. Воно було розташоване біля Торонтських островів. У 1797 році тут побудували будинки, захисні споруди та військові підрозділи, які посилили безпеку мешканців міста.
Крім того, тут проклали дві головні дороги: Дандас-стріт та Йонг-стріт. Також у цьому місті розвивалася торгівля до тих пір, поки у 1813 році не почалась англо-американська війна. Згодом місто було розграбоване і частково зруйноване американцями.
Торонто у XVIII – XIX століттях
Через декілька років після війни американці повністю відновили захоплене місто і назвали його Торонто. Мером став Вільям Маккензі — канадський журналіст та політик. У 1837 році відбулася одна з головних подій в історії міста — Повстання у Верхній Канаді.
Протягом XIX століття кількість жителів Торонто стрімко зростала та розвивалася інфраструктура. У місті було збудовано багато будинків, з’явилися перші трамваї, карети з кіньми та комунальні системи. Пізніше відкрилися школи, магазини, кафе та інші заклади. У 1827 був побудований університет Торонто, який розташований в самому центрі міста.
1841 року на вулицях міста з’явилися перші газові ліхтарі. Також розвивалася транспортна система. До Торонто прокладали дороги та залізничні колії з найближчих регіонів, щоб забезпечити комфортне пересування місцевих жителів по місту та за його межі. У 1850 році дороги були побудовані до прибережної гавані. Це сприяло збільшенню кількості іммігрантів та сприяло розвитку торгівлі у місті.
Окрім доріг та споруд у Торонто знаходилось кілька пляжів, але на них ніхто не купався. Вода в озерах була дуже забруднена через те, що туди часто вивозили сміття. Для того щоб створити систему водопостачання, місцеві жителі помістили у кілька річок водопропускні труби та колектори. Вони очищали воду та доставляли її у житлові квартали міста.
У період активного розвитку міської інфраструктури та торгівлі сюди почало приїжджати велика кількість іммігрантів з інших країн. Однією з причин цього був великий ірландський голод у 1845-1849 роках. Через це ірландці почали масово переїжджати з рідної країни у нові та малонаселені міста, наприклад, Торонто. Для того щоб дати їм житло и створити для них комфортні умови життя у місті, за рішенням місцевої влади було збудовано багато нових будівель: лікарні, школи, дитячі будинки. У 1851 році ірландці стали великою етнічною групою у місті. Окрім них до Торонто переїжджали жити британці, німці, євреї, росіяни, поляки.
До кінця XIX тут відбувався розвиток підприємництва та покращилася якість надання державних послуг. Наприклад, кардинально змінилася поліція, зокрема, прискорився процес реагування на інциденти в місті завдяки наявності засобів зв’язку. А після масштабної пожежі мерія міста покращила систему пожежної безпеки.
Поява мегаполісу на території Торонто у XX-XXI століттях
У 1900 році була побудована нова площа в центрі міста неподалік найдовшої вулиці у світі Янг-Стріт. Частину Торонто, яку зруйнувала пожежа, було відновлено. На тому самому місці почалося будівництво значно вищих будівель. Якщо раніше тут було кілька десятків невисоких об’єктів інфраструктури, то у XX столітті Торонто перетворився на мегаполіс з першими хмарочосами та сучасними приватними будинками. Це дозволило збільшити кількість доступних за ціною житлових комплексів для тих, хто хотів залишитись тут жити.
Також були зруйновані старі телевежі, а на їхньому місці збудовані нові та вищі. Найбільшою серед них стала вежа Сі-Ен-Тауер. Її будівництво завершилось у 1976 році. Цю конструкцію вирішили розмістити у самому центрі міста, як і стадіон SkyDome серед хмарочосів. З того часу постійно відбувалося вдосконалення міської інфраструктури. У Торонто з’явилися мережі супермаркетів, заводи, бари, музеї, адміністративні споруди та інші.
У період Другої світової війни місто стало центром військової підготовки армії та виробництва артилерії. Після її закінчення до Торонто приїхала велика кількість іммігрантів, після чого чисельність населення збільшилася до 1 млн. У Торонто з’явилися етнічні квартали: маленька Італія, маленька Португалія, 2 нових Чайнатауна. Потім за ініціативи уряду продовжилося спорудження доріг, водоочисних систем, громадського транспорту та частини метрополітену на Юніверсіті-авеню. Торонто стрімко перетворювалося на велике місто з сотнями об’єктами нерухомості.
У 1954 році по місту пронісся ураган, внаслідок якого сталося руйнування та затоплення інфраструктури. Після цього будівництво житлових будівель було тимчасово заборонено. Замість них у Торонто з’явилися дамби та підземні канали, призначені для боротьби з повенями.
До 1970 року в центрі міста були збудовані нові хмарочоси, торгово-офісний комплекс та телевежа, а кількість місцевих жителів збільшилася до 2 млн. У 1995 році тут з’явилися штаб-квартири великих банків Канади. Також Торонто став культурним центром для городян та туристів. В місті відкрилися театри, музеї, інститути, галереї та інші заклади.
