Віадук принца Едварда в Торонто має цікаву та насичену історію. Цей тришарнірний бетонно-сталевий міст із загальним прольотом 494 метри, на висоті 40 метрів над долиною річки Дон має цікаву історію. Міст з’єднує Bloor Street з Danforth Avenue через долину річки Дон. Офіційно віадук Едварда відкрили 18 жовтня 1918 року. Про зведення та особливості віадука, читайте далі на toronto-future.com.
Велика потреба
Станом на 1888 рік через нижню течію Дону було лише 2 мости – на Gerrard Street та Queen Street. Вони не могли витримати наростальний обсяг транспорту, оскільки у цей період люди активно прямували на схід, щоб скористатися перевагами дешевої нерухомості.
Враховуючи цей фактор, міська влада Торонто визнала потребу у зведенні нового мосту, який з’єднає Bloor Street та Danforth Avenue й стане ідеальним транспортним рішенням. Проте ніяких кроків стосовно цього не робила.
Таким чином, 16 вересня 1901 року олдермен Олівер звернувся до ради з пропозицією зведення віадука. Окрім цього, він прохав міського інженера скласти попередній звіт про найдоцільніший спосіб і ймовірну вартість з’єднання Bloor Street East з Danforth Avenue.
Міська рада не квапилася з видачею дозволу. Питання зведення віадука підіймалося у 1906 та 1907 роках, лише в 1909 році його серйозно розглянули. Саме з того року до міста приєднали Східний Торонто, розташований на північ від Danforth Avenue. У 1884 році південніші райони Riverside та Leslieville приєднали, ці східні передмістя були відрізані від центру Торонто долинами річок Дон і Роуздейл.
Перш ніж розпочинати будівництво віадука у 1910 році провели референдум серед жителів Торонто. Більшість проголосувала за зведення споруди.
На початку 1910 року влада найняла транспортних консультантів Jacobs та Davies, щоб ті провели дослідження щодо будівництва в нижній частині мосту гілки метро. На думку влади метро повинно було якнайкраще розв’язати проблему з заторами. Консультанти провели дослідження й виявилося, що доцільно будувати дорогу для розміщення потягів метро. Тому 25 серпня 1910 року влада міста остаточно ухвалила цю ідею будівництва. Таким чином другий ярус зведеного віадука був передвизначений для потягів метро.
Зведення мосту
Реалізація проєкту обійшлася владі 2,4 мільйона доларів. Остаточно він був ухвалений у 1913 році.
Головним у зведенні моста призначили Роланда Гарріса. Чоловік на той період обіймав посаду комісара громадських робіт. До будівництва залучили велику кількість робітників, котрі емігрували до Торонто з інших країн.
Віадук принца Едварда ретельно проєктований, найкращими на той час розробниками, архітектором Берком та інженером Тейлором. Генеральним підрядником виступила компанія Джуліана Робертсона з Монреаля, а субпідрядником з постачання сталевих конструкцій була компанія Hamilton Bridge Works. Архітектором-консультантом був Едмонд Берк з Торонто, прихильник руху «Красиве місто». Офіційно будівництво віадука розпочали 16 червня 1915 року.
У 1918 році віадук був названий на честь принца Уельського, пізніше Едварда VII. Побудували віадук у три секції одна для пересування автомобілів, трамваїв друга для метро та залізничного транспорту.
Цей велетень міст складається з настилу поперечних і двотаврових балок, які передають все навантаження на опори колон. Далі навантаження з опор йде на форми, потім на арки. Споруда створена зі сталі. Під мостом проходять 2 залізничні лінії, лінія електропередач і велосипедна доріжка.
У 1960 році через віадук продовжили лінію метро Bloor-Danforth. Віадук демонструє цікаве поєднання витончених мистецтв стиль архітектора Берка та функціональну естетику інженера Тейлора.
