У Торонто всюди можна побачити супермаркети та продуктові магазини. Проте на початку XX століття місцеві жителі ходили на ринки. Один із перших і найбільших у місті називається ринок Святого Лаврентія. Це великий фуд-корт, де продається багато свіжих фруктів, овочів, м’яса та інших продуктів. Цей ринок продовжує працювати до сих пір. Висока якість продуктів та великий асортимент — основні його переваги. Напевно, саме тому у 2012 році ринок був визнаний найкращим продовольчим торговим об’єктом у світі. Детальніше на toronto-future.
Коротка інформація про ринок Святого Лаврентія: що він пропонує відвідувачам?
Найбільший ринок Торонто був збудований 1902 року. Він розташований на перехресті вулиць Фронт та Джарвіс. Будівля складається з 3 частин, кожна з яких призначена для певних цілей. Зверху відбувається продаж свіжих продуктів, а знизу розташовані мережі ресторанів, пекарень, гастрономів. Будівля є двоповерховою. Перший поверх є головною фуд-зоною з широкими вікнами з різних боків. Нижній поверх частково розташований під землею та має вихід на вулицю. А навколо ринку знаходиться антресоль, крісла та столи, де відвідувачі можуть перекусити.
Продавці працюють на 1 та 2 поверхах. Кожен з них має місце для розміщення продукції та кілька проходів. З початку XX століття там продаються страви швидкого приготування, напої та продукти. Також на другому поверсі одного з найбільших ринків у Торонто знаходиться галерея та школа кулінарії. Вони були вперше відкриті у 1979 році. З того часу там відбуваються виставки, присвячені темам творчості та історії Торонто, а також навчальні курси для любителів кулінарії.
Історія ринку Святого Лаврентія: як він з’явився у Торонто?
Перші відомості про цю будівлю з’явилися 1845 року. Тоді тут знаходилася ратуша та в’язниця. Їхнім проектуванням займався англійський архітектор-емігрант у Торонто Бойєр-Лейн. В якості основних елементів дизайну він обрав цеглу та камінь, а на верхньому поверсі вирішив розмістити купол з годинником. Спочатку це був двоповерховий будинок. На першому поверсі знаходилися офісні та торгові приміщення. А в головній частині будівлі були розміщені зали ради, поліція міста та в’язниця у підвалі.
До 1899 року тут працювала міська мерія. На фасаді цієї споруди все ще можна побачити контури її жовтої цегли. У 1851 році вона була відремонтована, після чого там з’явилися нові магазини, кам’яні арки біля вікон та більш комфортні умови в приміщеннях для продавців і відвідувачів. Після цього тут знову відбувалася реконструкція. Її проводив архітектор Генрі Ленглі, який займався проектуванням багатьох церков та громадських будівель у Торонто.
Але в 1899 плани щодо облаштування цієї споруди знову змінилися. Мерія переїхала в іншу будівлю набагато більших розмірів з кращими умовами для роботи — Стару ратушу, яка знаходиться в центрі Торонто. Після цього ту споруду, де працювала мерія, перетворили на великий ринок. Архітектором нового проекту був Джон Вільям. За його рішенням було знесено купол, фронтон та бічні крила будівлі. Також було встановлено сталевий дах, який візуально збільшував приміщення у будівлі ринку, а завдяки широким вікнам у ньому завжди було достатньо світла. Пізніше в одній великій споруді розмістили два великі ринки, сполучені скляним навісом над Фронт-стріт.
У 1974 році комісія ринку продовжувала розширювати простір довкола. Незабаром тут з’явилося 2 підвали для роздрібної торгівлі, додатковий основний поверх та ліфт для підйому вантажу та зручного переміщення по ринку. Щоб зробити більш різноманітним нове приміщення з великою кількістю продуктів, там відкрили ринкову галерею, в якій для відвідувачів представлені твори сучасного мистецтва.