Це сталося 11 серпня 1930 року. Над південним Онтаріо безшумно з’явився сріблястий гігант — британський дирижабль R100. Його політ був не просто технічною демонстрацією, а подією, що на мить відвернула увагу мешканців Торонто від похмурих реалій Великої депресії та подарувала їм мрію про величне майбутнє. Як це було, згадуємо разом з toronto-future.com.
Чудо технологій того часу
Дирижабль R100 був справжнім дивом інженерної думки. Його довжина сягала 219 метрів, що майже дорівнює висоті сучасної вежі TD Bank Tower. Цей повітряний гігант був частиною амбітної британської програми “Імперські дирижаблі”, створеної для зміцнення зв’язків між частинами величезної імперії та як відповідь на успіхи німецького дирижабля “Graf Zeppelin”. R100, побудований приватною компанією, міг похвалитись трьома палубами, на яких були розташовані розкішні каюти, їдальня та оглядові галереї для ста пасажирів. Цей сріблястий гігант мав продемонструвати, що подорожі через Атлантику на дирижаблях — це не просто мрія, а реальність.
Подорож до Канади розпочалася 29 липня 1930 року. Після 78-годинного перельоту через Атлантичний океан R100 тріумфально прибув до Монреаля. Канада була в захваті. Газети писали, що жодна подія з часів Першої світової війни не зворушила так глибоко інтереси, гордість і прихильність канадського народу. Після кількох днів у Квебеку R100 вирушив у демонстраційний політ над Онтаріо, кінцевою метою якого було показати велич імперії жителям її найбільшого міста — Торонто.
День, коли Торонто завмер
Маршрут дирижабля пролягав від Ніагарського водоспаду. Через сильний зустрічний вітер екіпаж вирішив триматися низько, рухаючись долинами річок та вражаючи місцевих мешканців.
Історикиня Верна Мей Вікс так описувала цю мить: “Він раптово і безшумно з’явився в полі зору… нагадуючи довгий, тонкий, сріблясто-сірий хліб, з дуже гладкими та твердими боками… У нижній частині великими чорними літерами була написана його назва — R-100”.
Коли дирижабль досяг Торонто, місто завмерло. Десятки тисяч людей висипали на вулиці, заповнили дахи та парки, задерши голови догори. Це було видовище, яке неможливо було уявити. Величезний, сріблястий, він повільно і велично плив над хмарочосами, зокрема над щойно збудованою вежею Канадського торгового банку — на той час найвищою будівлею Британської імперії.
Поява дирижабля над будівлями міста стала символом нової епохи, хоч і дуже короткочасної. Для мешканців Торонто, які переживали перші роки Великої депресії, це було видовище, що дарувало надію та віру у технологічне майбутнє.
Кінець срібної епохи
Після польоту над Торонто R100 повернувся до Монреаля, а звідти — до Англії. Його канадський вояж мав приголомшливий успіх. Здавалося, ера пасажирських дирижаблів от-от розпочнеться. Сміливі прогнози обіцяли щотижневі рейси між Лондоном та Канадою.
Але мрії розбилися лише через три місяці. У жовтні 1930 року сестринський корабель R101, вирушаючи до Індії, зазнав катастрофи у Франції, в якій загинуло 48 людей. Ця трагедія поставила хрест на всій британській програмі дирижаблів. Успішний і надійний R100 був поставлений на прикіл, а через рік його розібрали на металолом.
Для Торонто політ R100 залишився унікальним спогадом — яскравим спалахом дива в похмурі часи. Срібний гігант, що безшумно проплив над містом, став символом великих, але нездійсненних надій, назавжди закарбувавшись у колективній пам’яті як перший і останній візит великого імперського дирижабля.
