Торонто – це справді унікальне місто. Його центр наповнений історією, що відображається у різноманітних деталях будівель. Кожна споруда має свою причину існування та особливий архітектурний стиль, що формувався протягом десятиліть. У певний момент Торонто навіть виробив свій власний стиль, що робить його відмінним від будь-якого іншого міста. Далі на toronto-future.
Стихійні лиха та їх вплив на архітектуру
На початку 17 століття французькі колоністи заявили свої права на землі ірокезів та інших корінних народів. У 1760 році британці захопили цей регіон, витіснивши французів. У 1793 році ці території стали містечком Йорк, а після років розвитку, у 1834 році, воно отримало статус міста Торонто.
На жаль, у Торонто збереглося небагато історичних будівель через масштабні пожежі. Одна з них 7 квітня 1849 року знищила значну частину центру міста, включаючи будівлю мерії. Інша катастрофічна пожежа сталася у 1904 році, за вісім годин вона знищила 118 споруд. Це було найбільше стихійне лихо в історії міста, яке змінило його вигляд назавжди. Унаслідок цього, а також через подальший стрімкий розвиток мегаполіса, більшість будівель Торонто є сучасними, оскільки місто не мало змоги зберегти всю свою архітектурну спадщину.
Індустріальна архітектура
У середині 19 століття розвиток залізниць і портів для пароплавів стимулював активну урбанізацію колись переважно зелених територій Торонто. Завдяки зручній гавані місто перетворилося на потужний центр торгівлі та промисловості. Вздовж узбережжя один за одним з’являлися заводи та фабрики, серед яких були нафтопереробні підприємства, мильні фабрики, авіаційні заводи та військові виробництва.
Однак до 1970-х років світ почав змінюватися, і багато підприємств перестали бути необхідними. Компанії почали переносити виробництва за кордон, де робоча сила коштувала значно дешевше, що призвело до масштабної деіндустріалізації Торонто. Заводи або перебудовували під офіси й лофти, або зносили, звільняючи місце для будівництва багатоповерхівок та житлових комплексів. Саме цей процес сформував сучасний вигляд міста, яким ми можемо побачити сьогодні.
Комерційна архітектура
Торонто продовжував процвітати завдяки своїм гаваням, заводам і збільшенню населення, поступово перетворюючись на комерційний центр Канади. Разом із цим розвитком найбільші банки почали зводити величні хмарочоси, що змінювали обриси міського горизонту. Так сформувався фінансовий район міста – осередок ділового життя країни, де висотні будівлі домінували над меншими спорудами.
Готелі Торонто спочатку були невеликими заїжджими дворами, але зі збільшенням населення та добробуту міста вони почали перетворюватися на масштабні висотні будівлі. Це почалося ще на початку 20 століття, коли нові готелі мали відповідати величі хмарочосів фінансового району. Прикладом таких архітектурних перлин є історичний Fairmont Royal York, побудований у стилі шато, та Park Plaza Hotel (нині Park Hyatt Toronto), який спочатку мав елементи ар-деко. Завдяки статусу бізнес-столиці країни Торонто продовжував забудовуватися готелями світового рівня. На початку розвитку міста комерція обмежувалася невеликими сімейними крамницями серед безлічі фабрик. Однак із поширенням капіталізму в Торонто почали з’являтися великі торгівельні центри. Першим із них став Yorkdale Shopping Centre, що офіційно відкритий у 1964 році. Створений на основі маркетингових досліджень, він мав максимально зручне розташування, проте отримав критику за неоднорідне поєднання модерністських стилів. У 1977 році до нього приєднався Eaton Centre, фасад якого з червоної цегли перегукувався з промисловими будівлями навколо. Відтоді торгівельні центри почали активно розростатися, і з’явилися такі значущі комплекси, як-от Fairview Mall та Sherway Gardens, що закріпили за Торонто статус головного міста для шопінгу в Канаді.
Житлова архітектура
Коли в 19 столітті почали з’являтися перші поселення, забудовники обрали георгіанський стиль, хоча на той час він уже втрачав популярність у Великій Британії та США. Перші поселенці швидко оцінили його практичність і міцність. Спочатку будівлі зводили з колод, а згодом – з дощок, цегли чи каменю. Георгіанський стиль вирізняється симетрією, мінімалістичним декором і широкою структурою.
На початку 19 століття набув популярності вікторіанський стиль, який на той момент був у моді в Англії та Франції. Його основні риси – це асиметрія фасадів з еркерами та крилами, декоративне оздоблення та яскраві кольори. Вікторіанська архітектура включала кілька варіацій, серед яких: Second Empire, Stick-Eastlake, Folk Victorian, Queen Anne, Richardsonian Romanesque та Shingle. Наприкінці 19 століття в Торонто сформувався унікальний архітектурний стиль bay-and-gable, який став місцевою інтерпретацією вікторіанського дизайну. Ці будинки були високими й вузькими, часто напівз’єднаними (semi-detached), що дозволяло раціонально використовувати обмежений житловий простір в умовах швидкого зростання населення. Їхня архітектура поєднувала елементи вікторіанського стилю, але мала великі вікна та видовжені фасади. Найбільше таких будинків зводили в районі Аннекс, що давало можливість середньому класу оселятися в місті, оскільки класичні вікторіанські особняки були переважно доступні лише для заможних родин. Більшість споруд у Торонто створювали з червоної цегли. Це пояснюється тим, що місцеві поклади глини були ідеальними для виробництва саме цього матеріалу. Через його широке використання червона цегла залишалася основним будівельним складником навіть тоді, коли з’явилися інші варіанти. У міру розбудови міста в 1950-х роках почався стрімкий розвиток передмість. Це стало можливим завдяки популяризації автомобілів. Саме тоді було ухвалено Green Belt Legislation – закон, який мав на меті збереження великих зелених зон у Південному Онтаріо. У 1960–70-х роках у Торонто почали масово зводити багатоповерхові будинки та кондомініуми, що було відповіддю на демографічний вибух. Величезний потік сімей із середнього та нижчого класу призвів до знищення значної кількості вікторіанських будівель. Водночас у центрі міста активізувалася джентрифікація, що кардинально змінило його архітектурний ландшафт.
У міру зростання населення в архітектурі Торонто почала домінувати концепція «веж у парку», запозичена з динамічного Нью-Йорка. Саме тоді почалася забудова міста висотними будівлями, розташованими з певним відступом від тротуарів, зі збереженням зелених насаджень і ландшафтного дизайну. Зі збільшенням кількості жителів відбувалася деіндустріалізація, що створювало більше можливостей для житлової забудови. У 1980-х було ухвалено Ontario Condominium Act, щоб врегулювати стрімко зростальний ринок житла. Саме в цей період розпочався кондомініумний бум, який триває й досі, оскільки населення міста продовжує збільшуватися. Завдяки цьому поступово почали зникати залишки промислової забудови, і стартувало активне використання територій поблизу фінансового району.
Вагому роль у формуванні сучасного силуету Торонто відіграла архітектурна фірма architectsAlliance, яка зробила значний внесок у розробку проєктів житлових висоток міста.
