Напевно, ні для кого не є секретом той факт, що Торонто належить до числа найбільших канадських міст, пише toronto-future.com. Саме тому там мешкає багато різних національностей, які й становлять міське населення.
Цікаво, що Торонто вдалося зберегти свою неповторну культуру, прикрасивши її традиціями інших народів. Цей факт дуже позитивно впливає на туристичний аспект. Адже, погодьтеся, таке “багатокультур’я” є досить привабливим для гостей міста.
Храми – це окрема, напрочуд красива й різноманітна складова Торонто. З урахуванням того, що, як ми вже сказали вище, в цьому місті проживають різні національності, церкви також відрізняються помітною різноманітністю. Тому там можна зустріти святині багатьох конфесій. Причому історія кожної з них є надзвичайно цікавою, і містить безліч унікальних фактів. А всі вони є тими, неймовірно цінними свідченнями, за якими можна судити про загальний розвиток міста, його інфраструктуру, і звичайно, культуру. Все тому, що той чи інший храм – це насамперед будівля. Ну, а вона вже, як відомо, має тісний зв’язок з архітектурою, яка і є певним “оформленням” та “характером” міста. І саме вона виділяє конкретне місце серед тисяч інших. Тому що однакових міст немає, – кожне має свою “родзинку”, яка породжує унікальність та неповторність.
Зокрема, Торонтській православній церкві Святого Григорія властива дивовижна історія. Ця святиня пройшла кілька важливих етапів, які в результаті допомогли їй стати повноцінним храмом, який відвідує велика кількість парафіян. Причому церква є настільки популярною, що свого часу цей фактор став причиною термінової зміни розташування храму. Адже люди просто перестали поміщатися в не дуже великому приміщенні, яке до цього мала святиня.
Початок історії
Коли в 1960-х православні сирійські християни стали масово приїжджати в Торонто, місто набуло статусу центру, який формував першу православну сирійську християнську парафію Канади.
Першу службу провели в 1969-тому.
А в 1970-тому, коли парафія була офіційно визнана, відбулося призначення вікарію.
3-го жовтня 1970-го було прийнято рішення, що парафію слід присвятити Парумале Тірумені, який згодом став парафіяльним святим покровителем.
Важливі події
У 1972-му парафія відрізнялася справжнім процвітанням. А причиною цього стала велика кількість членів та відмінне фінансове становище.
1975-й запам’ятався тим, що Фому Марта Макаріоса звели в митрополитний сан. А влітку 1979-го Його Святість Моран Марта Базілеос Мартоса Метьюз прибув до Торонто на святкування десятиліття створення церкви святого Григорія.
Його прийняли сановником Онтаріо, і йому передали всю зарезервовану документацію.
Ця подія призвела до чергового етапу розвитку храму.
Новий етап
Починаючи з 1991-го в історії православної церкви святого Григорія розпочався новий етап.
Парафіян ставало все більше, й приміщення церкви не могли розмістити таку кількість людей. Тому вирішено було придбати нову будівлю, яка б відрізнялася більшою площею. В результаті, завдяки щедрим пожертвуванням парафіян і меценатів, було придбано земельну ділянку, на якій почалося будівництво нової споруди.
Також значні зміни торкнулися і недільної школи. Адже вона майже завжди мала доволі багато учнів. Тому на той момент часу було дуже важливим трохи змінити та вдосконалити роботу школи.
В результаті цього заняття там почали проводити навіть тоді, коли вікарій був відсутній. А діти стали із задоволенням відвідувати заняття. Адже сам навчальний процес також був удосконалений та покращений.
